Євген Павлович Радзієвський.
- Народився у 1958 році.
- Навчався:
- архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту;
- студія В.І.Зарецького;
- факультет живопису Київської академії мистецтв, майстерня В.В.Шаталіна, диплом "За межею" - 1996 рік.
ВИСТАВКИ:
1995 р. - персональна виставка у салоні фонду "Український ренесанс", м. Київ.
1996 р. - персональна виставка у галереї "Триптих", м. Київ.
1997 р. - учасник пленеру європейських художників, м. Тіши, Польща.
1997р. - учасник виставки, організованої з ініціативи президентів Польщі та України, м. Варшава.
1998р. - післяпленерова виставка, м. Тіши, Польща.
1998р. - виставка митців - християн, галерея "Пектораль м. Київ.
1999 р. - виставка художників Києва, галерея Київської Спілки художників "Митець".
2000 р. - виставка "Бог є світло", галерея "Лада"
2000р. - благодійна виставка, галерея "Лавра"
2002р. - персональна виставка у Національному музеї Тараса Шевченка.
Прийнявши у 1995 році живого Бога - Творця Господом свого життя, я отримав нове народження і почав писати картини з великим бажанням і радістю. Мені стало цікаво творити і бачити плоди.
До 1995 року моє малювання було якоюсь необхідністю, або вимушеним заняттям і не давало повноти благодаті та задоволення; та дякувати Богові Він призвав мене до спасіння і нового народження - народження згори! Радість від творчості з'явилася в моєму житті; якась свята небесна чистота зі мною весь час, коли я працюю за мольбертом, особливо при праці з натури, тобто вживу. І незалежно від того, що я малюю: пейзаж, портрет, натюрморт чи велику картину, Господь особливо торкається Своїм Святим Духом і дає благословіння.
Маючи досвід викладання мистецтва (рисунок, живопис, композиція), завжди радий ділитися знанням з бажаючими навчитися.
Дух Творця -Дух благородний та творчий спонукає мене віддавати іншим людям пізнання Божого мистецтва. Бо, якщо Творець дав людині очі, щоб бачити створене Ним та руки, якими людина може відобразити побачене, то, звичайно, Він нагородив своє творіння даром мистецької творчості. І коли художник торкається душею та пензлем Божого творива, то благословіння перебувають на ньому та на тих, хто споглядає його витвір.
Для мене найскладніше та найцікавіше - портрет: крім зовнішньої подоби необхідно відчути людську душу і вкласти її в образ; і робити це треба паралельно, як єдине ціле!
" ...І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, - вельми добре воно!" Буття 1:31
